Бандити, самосуд і дзеркало

Як і обіцяв – моя точка зору на питання самосуду.

Так, звісно, самосуд це погано – і тут не може бути ніяких “але”. За однієї важливої, я б навіть сказав – ключової умови. Умова заключається в тому, що в державі є правові інституції, вони працюють і виконують свою функцію. Тоді самосуд дійсно виглядає як непотрібний пережиток дикого минулого.

Чи є Україна такою державою? Робота наших судів, прокуратури, райвідділів поліції не просто натякає – кричить про те, що це не так. От взяти хоча б історію цього бердянського хлопчика. Мені вчора в камєнтах писали, щиро не розуміючи – а що сталося? Дійсно, подумаєш, 8-річна дитина упісялася в автобусі, а потім її за це ще й принизили. Переживе, мовляв. Так от, любі мої, був в совятнику такий маніяк Сергій Головкін. Він не народився з вавкою у голові, а отримав цей здвиг по фазі, який змусив його убивати і катувати – після того, як його просто побила зграйка підлітків (звичне діло на вулицях радянських міст, правда?). Я пишу “просто”, бо над ним ніхто не знущався.

Ви знаєте, як і чим цей інцидент в автобусі може відгукнутися в подальшому житті хлопчика? От і я не знаю. Але думаю, що подібні випадки мають каратися аж ніяк не викликом на виконком міськради і фальшивим вибаченням. Це до того, що мої опоненти говорили – мовляв, батьки й заяви не писали (це непідтверджений факт, але нехай), то про шо мова. Мова про те, що за такі дії – особливо коли інфа дійшла до держструктур – треба карати, не чекаючи заяви батьків. Тому що це наруга над дітьми, найслабшими і найбезпораднішими членами суспільства.

А тепер повертаємося до самосуду. У цьому безперечно негативному випадку є два позитивні моменти. Принаймні, такі, які можуть стати позитивними.

1) Цей водій – а також, можливо, його колеги – наступного разу задумаються у подібних випадках. Тобто – ця негативна дія має потенційно стримуючий ефект.

2) Влада – місцева перш за все – має замислитись, чому люди самі беруться вершити правосуддя. Якщо замислиться і зробить відповідні висновки – це буде великий плюс. Якщо ні – практика самосудів продовжиться. Аж до убивств. (Хоча чому “аж до”? Уже ж – згадайте справу Віталія Запорожця.)

Тому, любі мої, що самосуд – це лише дзеркало. Це реакція. Реакція на безпомічність, пофігізм чи корупційність держави. В справді правовій державі займатися самосудом можуть лише такі люди з психічними проблемами, як легендарний Марвін Гімеєр. В нашому – будь-хто, бо система правосуддя повністю самодискредитована.

Тому моя позиція така. Самосуд – зло. Але зло, яке має підштовхнути державу до розуміння причин появи цього явища. Бо іншого стимулу, на жаль, не видно. У досить спокійному українському суспільстві поява самосудів свідчить поо те, що це суспільство повністю зневірилося у державі. І це проблема якраз самої держави.

І наостанок – ще одна історія. Не зовсім по темі, хоча… Один мій знайомий емігрував на інший континент. З дружиною. Та її дочкою від першого шлюбу. І тут виникла проблема – дозвіл формального тата дівчинки. Історія класична, змальована ще в “Інтердєвочкє” – тато забив на дитину болт, не цікавився нею взагалі. Але формально залишався батьком. Судитися? На це підуть, може, і роки. І не факт, що все завершиться на їхню користь. Дати грошей? Наскільки я знаю, пропонувалося. Чудак загнув таку ціну, якої у людей просто не було. Та й час підпирав.

І от вони вирішили звернутися до єдиної структури, яка тоді,в 90-х, давала результат. До бандитів. Я не знаю – і вони теж, – як і що там відбувалося. Але дозвіл вони отримали вчасно. От така от історія.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s