Пожиттєве чи самосуд? Питання до держави

В день народження доводиться писати про отакі от речі.

Смертельна, п’яна ДТП під Києвом у Василькові: ВАЗ насмерть збив двох дівчаток. ФОТО+ВІДЕО

Ну давайте так. Дадуть чуваку пожиттєве? (А на менше він не заробив – п’яний за кермом, убив двох дітей.) Хтось вірить в те, що дадуть?

От і я думаю, що не дадуть. Чому я так думаю – це інше питання, яке не стосується цього тексту. Просто – думаю (причому не на порожньому місці) і все.

Тому іншого виходу, ніж убивать – не видно. Я не кажу, що це стовідсотково правильне рішення. Я взагалі не знаю, чи це правильне рішення. Але – іншого не видно. Принаймні, поки що. Тому що закони почнуть діяти саме тоді, коли люди почнуть убивать. Закони ж для того і вигадували, аби вирішувати подібні питання без самосуду. А у нас подібні питання не вирішують, а “вирішують”.

От дивіться. Не так давно в Києві поліцейські стріляли у чуваків, які бухими ганяли по столиці. У них реально стріляли. Одного чувака реально застрелили. Здавалося б – як ще більше налякати те бидло, яке сідає за кермо п’яним? Виявилося, що це не подіяло. Стрілянини ніхто не боїться. І це не Новомиколаївка чи Миньківці – це Васильків. Київська область. Столичний регіон. Де на всій території діє нова патрульна поліція. Яка в тому числі має право і стріляти.

Значить, страх перед законом, перед штрафами, позбавленням прав, перед тюрмою і можливою стріляниною – не діє. Залишається єдиний страх – страх смерті.

Або – показові процеси, відкриті суди з розповсюдженням інформації по усіх усюдах і на всіх стовпах. І жорстокі вироки. Дуже жорстокі. Щоб кожен знав, що от цього конкретного чувака за оце от посадили на все життя. І тебе посадять за таке саме (а, може, й за менше). І так знав, щоб у сраці засвербіло, ще як тільки за ключа взявся.

В цивілізованих країнах тому і немає самосуду, бо люди довіряють системі. А довіряють їй, бо вона реально працює. От і весь азимут до копійки. Система має працювати. Без винятків. І працювати ефективно – що у таких випадках означає жорстоко. Доки вона не буде так працювати – доти будуть лунати заклики до самосуду. І підіть, розкажіть батькам і рідним цих дівчаток, що вони неправі. Зможете? Я – ні. У мене такого нахабства не вистачить. Слова в горлі застрягнуть.

1 thoughts on “Пожиттєве чи самосуд? Питання до держави

Залишити коментар